Головне меню

joomla

Управління і відділи

joomla

     Споживчий ринок       

      mvs

Пошук

Місто Шепетівка

Перша згадка про поселення в писемних джерелах датується 1594 роком: село Шепетівка входило до Кременецького повіту Волинського воєводства як володіння Андрія Ждярського. Однак, археологічні дослідження свідчать про те, що ця територія була заселена, ще в період доби неоліту (тут знайдено крем'яні ножі та інші знаряддя праці цього періоду). Поблизу Шепетівки в урочищі Гусеньці під час археологічних розкопок виявлено курганний могильник зі скарбом сокир кельтів доби бронзи. На околицях міста височать кургани скіфо-сарматських часів.
У 1591-1593 рр. селяни та ремісники міста брали участь у повстаннях на чолі з гетьманом Кшиштофом Косинським та у 1594-1596 рр. під проводом Северина Наливайка. Під час національно-визвольної війни в липні 1648 року, коли селянсько-козацькі полки Максима Кривоноса підійшли до Полонного, жителі Шепетівки та навколишніх сіл поповнили лави українського війська.
В липні 1649 року Шепетівку спалили загони воєводи Белзького, що призвело до занепаду міста. За податними описами 1650 року тут налічувалося лише три будинки. У цьому ж році Шепетівка переходить у власність Домініка Заславського, а в 1673 році стає власністю князів Любомирських, як придане за княжною Заславською, пізніше – стає власністю Сангушків.
Внаслідок розподілу маєтків між князями Сангушками: Павлом – маршалком Великого Литовського князівства, Еронімом – воєводою литовським, Янушем – стражником Великої корони – Шепетівка разом з довколишніми селами дісталася князю Ероніму і довгий час залишалася власністю його нащадків по прямій лінії. В 1859 році місто перейшло до графа Альфреда Потоцького, який оженився на дочці Романа Сангушка Марії. Потоцькі володіли Шепетівкою до 1917 року.
У 1793 році Шепетівка відійшла до Ізяславського повіту Волинської губернії. З 1896 року – стала волосним центром.
Починаючи з 1816 року, князь Сангушко розводив на своїх землях великі отари тонкорунних овець, заснував у містечку першу суконну мануфактуру. Розширювались площі поміщицьких земель, зайнятих під посіви цукрових буряків. У 1843 році стала до ладу Шепетівська цукроварня, на якій виготовляли понад 50 тисяч пудів цукру-піску на рік, а у 1846 році було побудовано рафінадний завод. Стає до ладу лісозавод, споруджується цегельний, черепичний заводи, підприємство по виготовленню смоли та скипидару . З попитом на будівельні матеріали розширюються каменоломні.
Шепетівка здавна відома як курортне місто. Вона славилась мінеральними водами, багатими на вміст заліза. У лікувальних цілях вода використовувалась з 1821р. У 1884 р. князем Євстафієм Сангушком на базі мінеральних джерел було відкрито лікувальні купальні.
В 1873 році через містечко пролягла залізнична лінія Київ-Брест, відкрилось паровозне депо.
Шепетівка мала щотижневий базар і 4 річні ярмарки. У 1888 році в містечку почали працювати поштова контора й телеграфна станція.
Засноване в 1865 році однокласне народне училище, яке у 1900 р. було переформовано у двокласне. З 1872 року діє церковно-парафіяльна школа. Починають функціонувати земська лікарня на 25 ліжок, 2 медичних пункти, приватна аптека, водолікарня. З культових закладів діють православна церква, костел, синагога.
Швидкий розвиток промисловості зумовив швидке зростання населення: у 1891 році в містечку налічувалось 5926 жителів – це у 2,5 рази більше, ніж у 1870 році.
У роки нового промислового піднесення зростало промислове виробництво і в Шепетівці. В 1912 році відкривається друкарня, закінчено будівництво залізничної колії Шепетівка - Гречани. Цукрові заводи, на яких працювало понад 1200 робітників, за сезон 1912-1913 років виробили 29459 центнерів цукру. Це було досить механізоване виробництво, де застосовувались парові котли потужністю 25 кінських сил і парові машини іноземного виробництва у 15 кінських сил. В місті діяли лісопильний завод, паровий млин, майстерня з виготовлення черепиці. Значно збільшилось число залізничників, робітників цегельного заводу, ремісників.
На початку ХХ століття Шепетівка – типове провінційне містечко. В 1910 році налічувалось 1578 житлових будинків, з них лише декілька десятків були мурованими. Забудова, особливо на околицях, здійснювалася безладно. Лише одну вулицю – від цукроварні до залізничної станції було забруковано. Містечко не мало електричного освітлення, водоводу, транспорт налічував 14 візників, діяли численні приватні крамниці, 3 харчевні.
В роки першої світової війни Шепетівка опинилась у прифронтовій смузі. Сюди прибували біженці з Польщі. Не вистачало житла, зростали ціни на продукти, предмети широкого вжитку. Через залізничну станцію безперервно йшли ешелони з пораненими солдатами.
13 грудня 1917 р. у місті було проголошено радянську владу. Та вже через кілька днів у Шепетівці до влади прийшла Центральна Рада, війська якої увійшли до містечка. Проте протримались вони тут недовго. На початку січня 1918 р. в Шепетівці було відновлено радянську владу.
В лютому 1918 р. містечко окупували австро-німецькі війська, які господарювали тут майже до кінця року. Потім влада перейшла до Директорії.
У 2-ій половині квітня 1919 року в районі Шепетівки розгорнулися жорстокі бої. Частини 1-ї та 2-ї Українських радянських дивізій 7 травня захопили містечко.
У серпні 1919 року влада в Шепетівці перейшла до війська Симона Петлюри, наприкінці року місто окупували польські легіони. У липні 1920 року в Шепетівку ввійшли частини 45-ої стрілецької дивізії під командуванням Йона Якіра, які незабаром змушені були поступитися владою військам УНР.
В 2 – ій половині листопада 1920 р. в Шепетівці остаточно встановлено радянську владу.
У 1922 р. містечко стало центром району, до якого увійшли 3 волості (Шепетівська, Хролинська, Судилківська) тодішнього Ізяславського повіту Волинської губернії.
Зважаючи на зростання промисловості міста і наявність залізничного вузла з 5-ма напрямками (на Київ, Коростень, Тернопіль, Здолбунів, Проскурів), у 1923 році ухвалено перенести окружний центр з Ізяслава до Шепетівки. Після ліквідації повітів і волостей у березні 1923 року у Волинській губернії було утворено три округи: Шепетівський, Новоград–Волинський, Житомирський.
29 травня 1923 року рішенням окрвиконкому містечку Шепетівка надано статус міста (кількість жителів – 12072 чол.)
На кінець відбудовчого періоду в місті не тільки було відновлено довоєнний рівень господарства, але й зроблено значний крок уперед в розвитку промисловості, торгівлі, культури.
Проте не оминули Шепетівку ні голодомор 1932 – 1933 років, ні репресії 1937 –1938 років. Документи засвідчують, що в Грицівському районі ( тепер частина Шепетівського району) голодна смерть поховала 6 тисяч, у Шепетівському – понад 5 тисяч чоловік. На сьогодні на місці поховання жертв голодомору встановлено пам'ятний Хрест.
У Рік великого терору (1937) в Шепетівці було знищено більше 160 чол. різних національностей і професій, сотні людей були виселені з міста як сім'ї “ворогів народу”. В цю трагічну пору Шепетівка виходить зі складу Вінницької області, де перебувала з 1932 року, і стає одним із міст Кам'янець – Подільської області.
З 22 червня 1941 року місто знову зазнало жорстоких воєнних випробувань. У цей день, вранці, літаки нацистської Німеччини бомбардували залізничну станцію Шепетівка. 4 липня 1941 року німецькі війська увійшли в місто, окупувавши його. За неповних три роки “господарювання” в Шепетівці нацисти знищили понад 30 тисяч чоловік у місцевому гетто, концтаборах для військовополонених.
Насильно з міста і району було вивезено на каторжні роботи в неволю біля двох тисяч чоловік.
11 лютого 1944 р., війська 60-ої армії 1-ого Українського фронту під командуванням генерал – лейтенанта І.Черняхівського після жорстоких боїв звільнили місто від німецьких військ.
Розпочалась відбудова рідного міста, зруйнованого війною. В першу чергу - історичної гордості шепетівчан: цукрового заводу і залізниці, які діють з давніх часів і до сьогодні.
Пишаються жителі міста здобутками своїх земляків, які тут жили і творили. Це відомі письменники Микола Островський і Натан Рибак, професор – ґрунтознавець Дмитро Віленський. У свій час тут побували Леся Українка, М.Коцюбинський.


 
 

mvs

Оголошення

Оголошення!

26 липня 2017 року о 15-00 год. у приміщенні сесійної зали виконавчого комітету Шепетівської міської ради (вул. Островського, 4, 1-й поверх) відбудуться громадські слухання по обговоренню  проекту рішення міської ради  «Про впорядкування орендних відносин майна комунальної власності територіальної громади міста» .

До участі запрошуються депутати міської ради, члени Координаційної ради з питань розвитку підприємництва, представники громадських організацій підприємців міста, Громадської ради,    управлінь та відділів виконкому, засобів масової інформації, суб'єкти підприємницької діяльності, які орендують комунальне майно,  орендодавці комунального майна та територіальна громада міста.

 
Оголошення!

Шепетівський районний сектор Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України в Хмельницькій області.

Терміново на роботу потрібен головний бухгалтер, освіта повна вища, досвід роботи 3 роки в бюджетній сфері, заробітна плата 6000 грн.

Контакти особи: Федоровський Віктор Петрович, тел. 0985954195.

 
Оголошення!

"Виконавчий комітет Шепетівської міської ради оголошує конкурс на заміщення вакантної  посади  головного спеціаліста інформаційних технологій.

До участі  у конкурсі запрошуються особи, які мають:

Детальніше...
 
Оголошення!

"Виконавчий комітет Шепетівської міської ради оголошує конкурс на заміщення вакантної  посади  заступника управління житлово-комунального господарства та з питань регулювання земельних відносин міської ради.

Детальніше...
 

muzej

prezident

urjad_bn

anons_1

banner_pod

pfukm

baner_ak1

Rada_1

KHM_GUZR

PM145image002

PM145image002

Презентація

міської бібліотеки

для дітей

biblioteka2

stop_korupzia@ukr.net (0382) 65-00-87 електронна адреса та телефон довіри Хмельницької облдержадміністрації з питань незаконних дій службових осіб органів місцевого самоврядування, що порушують Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції"