Шепетівська громада схилила голови у глибокій скорботі за воїном Дмитром Юр’євим, а небо плакало дощем…

Велике горе об’єднало мешканців громади, які зібралися, щоб провести в останню земну дорогу нашого земляка – Юр’єва Дмитра Олександровича, який приєднався до Небесного воїнства.
Народився Дмитро Юр’єв 19 липня 1990 року в м. Шепетівка. Сім’я та друзі згадують, що із самого малечку він був дуже швидкий і допитливий, добрий, із загостреним відчуттям справедливості, був товариським та мав багато друзів.
Коли хлопцю виповнилося 9 років, помер батько, Дмитро важко переживав втрату.Після закінчення школи Дмитро навчався в Хмельницькому професійно-технічному училищі, потім закінчив Шепетівський фаховий коледж закладу вищої освіти «Подільський державний університет».
Працюючи за кордоном, юнак познайомився з дівчиною із Миколаєва – Олександрою, та у 2018 році молоді люди побралися. У них народилися двійнята – донечка Мілана та син Артем.
Коли почалось повномасштабне вторгнення Дмитро був на роботі в Польщі. Не вагаючись, найняв таксі з Гжевська, доїхав до кордону, і за декілька днів був у Шепетівці в військкоматі. Пішовши добровольцем, був направлений в логістичний батальйон, який займався забезпеченням боєприпасами. Згодом за власним бажанням був переведений в 128 гірсько-штурмовий батальйон, та призначений на посаду солдата, номер обслуги гранатометного відділення взводу роти вогневої підтримки.
Вкінці 2022 року під час артилерійського обстрілу під Бахмутом був контужений, лікувався в Дніпропетровську в госпіталі, та вважав, що це не серйозна хвороба і весь час поривався на передову, до своїх побратимів.
«Франц», такий позивний був у Дмитра Юр’єва, нічого не боявся, не ховався, завжди думав про інших, – кажуть побратими.
Життя воїна обірвалося 22 червня 2023 року внаслідок раптової смерті на позиціях у Запорізькій області.
Дмитро Юр’єв назавжди залишиться у нашій пам’яті справжнім воїном та патріотом – захисником своєї Батьківщини.
Герої не вмирають!
Слава Україні!

Поділитись:
Новини Шепетівки