ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБА ІНФОРМУЄ: БОРЩІВНИК СОСНОВСЬКОГО – НЕБЕЗПЕЧНА РОСЛИНА
Борщівник Сосновського – це гігантська рослина до 3 метрів у висоту. Через високий зріст і велику надземну масу цю дворічну рослину і зараз називають Геракловою травою, наукову назву цієї рослини надано на честь відомого дослідника флори Кавказу Д. І. Сосновського. Навесні з’являється один з перших, швидко розкидаючи велике листя – лопухи до появи інших трав. Багаторічний, цвіте і родить один раз у житті, після чого відмирає. Стебло ребристе, шорстке, частково ворсисте, пурпурне або з пурпуровими плямами, несе дуже велике трійчасте – перисторозсічене листя зазвичай жовтувато-зеленого кольору довжиною 1,4 – 1,9 м. Коренева система у рослин стрижнева, добре розвинена, в ґрунт проникає неглибоко: основна маса лежить в шарі до 30 см. У верхній частині корінь розгалужений, головний і бічні корені м’ясисті. При пошкодженні вони виділяють світло-жовту рідину з різким запахом ефірної олії, що володіє сильною пекучістю.
Суцвіття – великий складний зонтик. Квітки білі або рожеві; зовнішні пелюстки крайових квіток в кожному зонтику сильно збільшені. Кожне суцвіття має від 30 до 150 квіток. Цвіте з липня по серпень, плоди дозрівають з липня по вересень.
Плоди – обернено-яйцевидні або високоеліптичні довжиною до 10 – 12 мм і шириною до 8 мм, по спинці засаджені довгими, а біля основи – шипуватими волосками. Розмножується тільки насіннєвим шляхом і не здатний до вегетативного розмноження.
Борщівник Сосновського спочатку культивувався як хороший медонос, силосна рослина, надалі з’ясувалося, що молоко у корів гірке і не придатне для вживання людиною. Тому борщівник переселився в дику природу, засіваючи береги водойм, пустирі, узбіччя доріг, необроблювані ділянки полів, схили гір, долини річок.
Основні шкідливі властивості борщівника Сосновського полягають в тому, що він здатний викликати опіки на шкірі людини. У разі дотику до рослини або потрапляння його соку на шкіру людина не відчує відразу біль, як, наприклад, при контакті з кропивою. Але вже через кілька годин або навіть діб розпочнеться свербіж і почервоніння уражених ділянок шкіри, а потім з’являться пухирі. При сильних опіках підвищується температура, починається лихоманка, з’являються виразки, а після загоєння на їх місці ще 2 – 3 роки залишаються темні плями. Ураження борщівником посилюється при сонячному світлі. Але навіть якщо людина доторкнулася до цієї рослини вночі, вже вранці при сонячному світлі будуть з’являтися пухирі. Висока активність борщівника на світлі пов’язана з наявністю в ньому особливих фотодинамічних активних речовин фурокумаринів, які підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового світла і нейтралізують при цьому дію меланіну. Найбільше фурокумарини накопичуються в ворсинках та на листі. Найсильніші фотоопіки борщівник Сосновського викликає при контакті з вологою шкірою у спекотні сонячні дні. На світлі кумарин перетворюється на димер, який і викликає дерматити. Якщо сік борщівника потрапив на шкіру, необхідно відразу промокнути його тканиною і прикрити цю ділянку одягом або пов’язкою. Потім уражені ділянки шкіри необхідно промити великою кількістю води, бажано з додаванням невеликої кількості соди. У такому розчині кумарин, його похідні й ефірні олії розчиняються краще, а тому більшою мірою і швидше видаляються зі шкіри. Потім уражені місця доцільно змастити будь-яким засобом від опіків. Велике накопичення кумаринів в організмі людини призводить до розвитку хвороби, яка називається вітиліго.
ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УРАЖЕННІ:
– тривало і ретельно промити водою місце контакту (навіть ймовірного зіткнення) із застосуванням мила, густої піни. Якщо з’явилися пухирі, то мочити їх не слід.
– обробити уражені і контактуючі ділянки шкіри розчином спирту, марганцівки або фурациліну. (Це допоможе знежирити шкіру і послабити опіки).
– змастити уражені ділянки засобами проти опіків.
– приховати пошкоджені ділянки від будь-якого попадання сонячних променів, як прямих, так і непрямих. Краще зовсім уникати перебування на сонці наступні 48 годин.
– необхідно обов’язково приймати антигістамінні препарати, тому що рослина є серйозним алергеном.
Категорично забороняється:
– самостійно розкривати пухирі, адже це сприяє розвитку інфекції, а також уповільнює відновні процеси.
– прикладати до сильно пошкоджених ділянок шкіри компреси, робити будь-які примочки. Це збільшує ймовірність занесення інфекції.
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ
На практиці доведено найбільш ефективні методи знищення борщівника Сосновського:
- Систематичне підкошування, щоб не дати утворитися суцвіттю; особливо ефективним є підрізання кореневої шийки на глибині 8-12 сантиметрів.
- Найефективніший засіб боротьби – хімічний, який потрібно використовувати навесні на початку вегетаційного періоду у фазі розетки або після весняного скошування при появі дружніх сходів у фазі розетки. Проти борщівника рекомендують застосовувати препарати гліфосатної групи. За період від весни до осені хімічний обробіток необхідно проводити 2-3 рази в міру відростання нових рослин. Застосування гербіцидів проводиться відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» при цьому слід суворо дотримуватись регламентів застосування і санітарних правил.
Що не можна робити, знищуючи борщівник Сосновського:
- Скошувати рослини в період закінчення цвітіння і на початку дозрівання плодів, оскільки це не матиме потрібного ефекту.
- Допускати скошування в момент осипання насіння з рослини, тому що це сприятиме більшому його розмноженню.
Зважаючи на те, що борщівник Сосновського спричиняє опіки при контакті з людиною, всі роботи з його знищення слід проводити в захисному одязі.
Шепетівське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Хмельницькій області