Півтора року невідомості: до Шепетівської громади «на щиті» повернувся солдат Андрій Яворський
10 червня «на щиті» додому повернувся навідник механізованого відділення солдат Андрій Миколайович Яворський. Знову біль пронизав серце, стиснув душу громади.
Андрій Яворський народився 15 серпня 1987 року в селі Городище. Зростав у люблячій родині Марії Павлівни та Миколи Йосиповича. Згодом сім’я переїхала до Шепетівки, де й минули дитячі та юнацькі роки Андрія.
Тут він навчався у навчально-виховному комплексі №2. Однокласники та вчителі пам’ятають його щирим, доброзичливим і надійним хлопцем, який завжди був готовий підставити плече друзям та прийти на допомогу кожному, хто цього потребував.
У 2005 році Андрій пройшов строкову військову службу, яка стала для нього важливою школою життя, а пізніше продовжив захищати країну за контрактом. Повернувшись до цивільного життя, працював у різних сферах, у вільний час захоплювався спортом — займався важкою атлетикою.
Найбільшою цінністю для Андрія завжди була родина. Він безмежно любив батьків, дорожив теплом рідного дому. Останні роки мирного життя принесли йому важкі випробування: у квітні 2022 року після тривалої хвороби відійшла у вічність його мама Марія Павлівна, за якою син віддано доглядав, а в червні 2023 року не стало й батька — Миколи Йосиповича. Ці втрати залишили глибокий слід у серці чоловіка, але не зламали його сили духу.
8 вересня 2024 року Андрій був мобілізований до лав Збройних Сил України. Мужньо захищав державу на посаді навідника у складі 33-ї окремої механізованої бригади. Він сумлінно та гідно виконував свій військовий обов’язок, до останнього подиху залишаючись вірним присязі та українському народові.
10 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання, у Донецькій області Андрій Яворський загинув у стрілецькому бою, захищаючи територіальну цілісність і незалежність України. Понад півтора року рідні та близькі жили між надією та болем невідомості. І лише тепер воїн повернувся додому «на щиті», щоб знайти вічний спочинок у рідній землі.
Ця непоправна втрата відгукнулася глибоким болем у серцях усіх, хто знав Андрія. У скорботі залишилися його рідні: тітки, дядьки, сестри, брати, племінники, а також вірні друзі та бойові побратими.
Наш земляк Андрій Яворський зустрів свій останній бій гідно, залишаючись вірним присязі та своєму народові до кінця. За волю України та мирне майбутнє кожного з нас він віддав найдорожче — свою молодість і своє життя.
Шепетівська громада схиляє голови у глибокій шані перед Захисником.
Герої не вмирають!
