Назавжди 19: «на щиті» повернувся оператор БПЛА Нікіта Кармаш
7 липня Шепетівська громада провела в останню земну дорогу ще одного українського воїна, сина своєї землі – оператора відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та коригування штурмового батальйону – Кармаша Нікіту Руслановича.
Нікіта Кармаш народився 4 лютого 2006 року в місті Шепетівка. Був найстаршим серед чотирьох дітей у родині Ірини Володимирівни та Руслана Віталійовича, зростав разом із двома сестрами та братом.
У 2012 році пішов до першого класу Шепетівського навчально-виховного комплексу №1. Змалечку мав творчі здібності, зокрема хист до ліплення. Особливо захоплювався історією України — багато читав і глибоко цікавився минулим своєї держави.
Нікіта був відкритим, комунікабельним юнаком, користувався повагою серед друзів та викладачів. У 2021 році вступив до Шепетівського медичного фахового коледжу на спеціальність «Стоматологія ортопедична», де брав активну участь у громадському житті.
Саме в студентські роки він серйозно захопився військовою справою. Свідомо долучився до молодіжних організацій «Права Молодь» та «Біла Варта», де проходив військово-патріотичну підготовку, брав участь у вишколах і тренуваннях. У 2024 році успішно завершив навчання та отримав диплом.
20 листопада 2024 року, у свої 18 років, Нікіта підписав контракт і став до лав Збройних Сил України. Спочатку служив пілотом дрона «Мавік», згодом виконував бойові завдання на «скидах». Постійно вдосконалював майстерність і одним із перших у бригаді опанував наземний роботизований комплекс. Воював на різних напрямках фронту.
2 листопада 2025 року на Дніпропетровщині, під час виконання бойового завдання, Нікіта зазнав поранення внаслідок влучання ворожого FPV-дрона. Отримавши вибухову травму та осколкове поранення, пройшов лікування, але відмовився від тривалої реабілітації й одразу повернувся у стрій до своїх побратимів.
26 січня 2026 року під час виконання чергового бойового завдання у Синельниківському районі Дніпропетровської області Нікіта зник безвісти. Майже пів року рідні жили надією, чекали звісток і вірили у диво.
Та 28 червня 2026 року надійшло офіційне підтвердження найстрашнішого — Нікіта героїчно загинув, боронячи Україну. Йому назавжди залишиться дев’ятнадцять…
У пам’яті кожного Нікіта Кармаш назавжди залишиться світлим, талановитим патріотом, який свідомо обрав шлях захисника та віддав за свободу України найдорожче — своє молоде життя. Світла і вічна пам’ять юному Герою, перед мужністю якого ми схиляємо голови.
Герої не вмирають!
