Шепетівська громада провела в останню земну дорогу 28-річного Захисника України Андрія Кравчука

13 серпня Шепетівська громада провела в останню земну дорогу земляка, відважного Захисника України — Андрія Руслановича Кравчука.
Андрій Кравчук народився 14 листопада 1997 року в місті Шепетівка в родині Юлії Олексіївни та Руслана Анатолійовича. Мати на той час працювала на Шепетівському деревообробному комбінаті, а батько — радіомеханіком на підприємствах міста.

Андрій відвідував дитячий садочок, згодом пішов у перший клас спеціалізованої загальноосвітньої школи № 2 (нині — гімназія №2). Згодом у родині народився молодший брат Василь, із яким вони разом ходили до школи. Хлопець ріс добрим та чуйним. Його бабуся Надія згадує, що онук був її справжньою опорою та помічником, яким він залишався до самої мобілізації. Він ходив з нею по ягоди, ніколи не відмовлявся допомогти по господарству, багато різної роботи було на ньому. Молодший брат, який нині також служить у лавах Повітряних Сил, згадує Андрія як працьовиту людину із «золотими» руками.

Після закінчення школи, прагнучи самостійності, Андрій одразу почав працювати, зокрема на приватному підприємстві з виготовлення меблів. Робота приносила йому задоволення, а в колективі його щиро поважали.

У юні роки Андрій зустрів свою кохану — Руслану. Молоді люди одружилися, в них народилася донька Вікторія.
«Ми з донькою його дуже любили, — ділиться дружина Руслана. — Андрій був добрим, веселим і щирим. У нашому житті було безліч щасливих моментів, які назавжди залишаться в пам’яті».
У 2023 році Андрій прийняв свідоме рішення стати на захист Батьківщини. 26 вересня 2023 року він був мобілізований на військову службу. Оскільки воїн потрапив до штурмового підрозділу, для нього розпочалися напружені бойові будні та інтенсивна підготовка. Воював на найскладнішому Донецькому напрямку.
З родиною він підтримував зв’язок за першої нагоди, постійно спілкувався з мамою.

Андрій привітав маму з Новим 2026 роком, розповів про приїзд волонтерів та гарне святкування. Останнє повідомлення сина мати отримала 1 січня: «Все, пока, я на вихід». Ці прості слова розділили життя родини на «до» та «після»… Невдовзі родина отримала трагічну звістку: cолдат Андрій Русланович Кравчук, вірний військовій присязі, виконуючи обов’язки кулеметника штурмового батальйону, мужньо поліг у бою за свободу та незалежність України. Герой загинув 10 січня 2026 року у Бахмутському районі Донецької області, під час відходу групи на більш безпечні позиції, під щільним ворожим вогнем.
Батько Андрія, який нині служить у військах радіаційного, хімічного та біологічного захисту, сказав про сина: «Мій син — прекрасна людина з великим і добрим серцем, яка в часи війни понад усе прагнула врятувати світ».

У бою за Україну завершився земний шлях нашого воїна. Це непоправна втрата для всієї громади.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та побратимам загиблого Героя. Схиляємо голови у спільній молитві та вічній шані перед світлою пам’яттю Андрія Кравчука.
Герої не вмирають!