Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, має право на спеціальний статус. Як його оформити — роз’яснюють юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.

Хто має право на отримання статусу

Дитина, яка до досягнення нею повноліття та внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів:

• отримала поранення, контузію, каліцтво
• зазнала фізичного чи сексуального насильства
• була викрадена, депортована або примусово переміщена за межі України
• залучалися до участі у військових формуваннях
• незаконно утримувалися, у тому числі в полоні
• зазнала психологічного насильства
• її батьки або один з них, інший законний представник зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) через отримані внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном
• була позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Куди звертатися

Для отримання статусу потрібно звернутися із заявою до найближчої служби у справах дітей.

Рішення про надання статусу або відмову в його наданні приймається органом опіки та піклування на підставі документів протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу.

Коли можуть відмовити у наданні статусу чи скасувати його

Відмовити — в разі відсутності одного з необхідних документів.

Скасувати — якщо відомості у документах недостовірні чи не підтвердилися обставини вчинення щодо дитини злочину.

Рішення про відмову чи скасування статусу можуть бути оскаржені в суді.

Досягнення дитиною повноліття — не підстава для скасування статусу.

Що зазначається в рішенні

У рішенні зазначаються:

• прізвище, ім’я, по батькові
• дата народження
• серія та номер свідоцтва про народження/паспорта
• адреса місця проживання/перебування дитини
• обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою «А»).

Хто може звернутися

За отриманням статусу може звернутися:

• законний представник дитини (батьки, усиновлювачі)
• сама дитина (з 14 років)
• представник органу опіки та піклування (у разі, якщо дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють)
• родичі дитини (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра, вітчим, мачуха).

Які необхідні документи для отримання статусу

Для отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, подаються:

• заява про надання статусу
• згода на обробку персональних даних
• засвідчені копії:
  • документів, що посвідчують особу дитини та заявника (свідоцтво про народження/паспорт тощо)
  • документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або який підтверджує родинні стосунки між дитиною та заявником
  • документів, що підтверджують фактичні обставини тощо.

Повний перелік документів можна дізнатися в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 р № 268 або у службі у справах дітей.

Що дає статус

На державному рівні зараз не передбачено грошових виплат чи компенсацій.

У державних і комунальних закладах освіти може забезпечуватися безоплатне гаряче харчування для дітей з числа ВПО, дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

Також пільги можуть встановлюватися на місцевому рівні.

На державному рівні додаткові пільги та компенсації можуть бути визначені пізніше.

Де отримати безоплатну юридичну підтримку

Кожна людина може отримати безоплатно консультацію юриста від системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи розкажуть, як отримати статус та які документи потрібно зібрати.

Деякі категорії людей також мають право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Це діти, ВПО, ветерани війни, члени сімей загиблих захисників та захисниць, люди з низьким доходом та інші категорії наведені у статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Юристи детально вивчать ваші обставини, за потреби складуть та подадуть до суду заяву і представлятимуть ваші інтереси у суді.

Як звернутися до системи надання БПД:

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

Розпочався конкурсний відбір медіаторів, які залучатимуться центрами з надання безоплатної правничої допомоги. Подати документи можна до 29 червня. Про це повідомляють в Координаційному центрі з надання правничої допомоги.

Медіатори залучатимуться для врегулювання конфліктів між потерпілими та неповнолітніми підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення відповідно до державної Програми відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення.

Особливо заохочують до участі у конкурсному відборі медіаторів, які здійснюють діяльність у Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Миколаївській, Сумській, Херсонській, Черкаській та Чернігівській областях.

Хто може взяти участь у відборі

Фахівці, які мають вищу освіту, та пройшли відповідну підготовку:

• до набрання чинності Законом України «Про медіацію» (далі – Закон) пройшли навчання базовим навичкам медіатора (медіації) обсягом не менше 48 годин, що підтверджується відповідними сертифікатами
• або пройшли базову підготовку медіатора, проведену суб’єктом освітньої діяльності за програмою обсягом (тривалістю) не менше 90 годин навчання, у тому числі не менше 45 годин практичного навчання, що включає теоретичну підготовку і відпрацювання практичних навичок та, після підтвердження набутих компетентностей, отримали сертифікат базової підготовки медіатора.

Як взяти участь у конкурсі

• уважно вивчити оголошення
• до 29 червня подати заяву про участь та інші документи через форму: https://legalaid.gov.ua/contest-mediators/
• з 3 по 9 липня пройти дистанційний курс «Функціонування системи надання безоплатної правничої допомоги» та успішно скласти тести
• з 13 по 17 липня комісія розгляне подані медіаторами документи
• з 20 по 31 липня пройти індивідуальну співбесіду.

Результати конкурсу будуть оприлюднені до 19 серпня на сайті системи надання БПД.

Що робитимуть медіатори

Медіатори, які пройдуть конкурсний відбір, будуть включені до Реєстру медіаторів, які залучаються центрами з надання безоплатної правничої допомоги, та зможуть укласти з центром з надання БПД договір про надання послуг з медіації.

Медіатори залучатимуться до надання послуг з медіації з метою врегулювання конфлікту між потерпілим та неповнолітнім підозрюваним, обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення відповідно до державної Програми відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення (наказ Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора від 22 липня 2024  року № 2176/5/501/176).

До надання послуг з медіації в інших категоріях конфліктів (спорів), медіатори, включені до Реєстру, залучатимуться після того, як будуть прийняті відповідні нормативно-правові акти.

Оплата послуг

Оплата винагороди медіатора здійснюється за рахунок Державного бюджету України відповідно до Порядку оплати послуг з медіації медіаторам, які залучаються центрами з надання безоплатної правничої допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2024 року № 63.

 

У період літніх канікул багато дітей вирушають до таборів, на екскурсії, у подорожі або в гості до родичів. Щоб така поїздка була не лише цікавою, а й безпечною, важливо заздалегідь перевірити організаторів та подбати про документи.

Юристи системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД) підготували чеклист для батьків.

З якого віку діти можуть подорожувати самостійно?

Залежить від того, куди дитина їде — в межах країни чи за кордон.

У межах України діти можуть самостійно подорожувати з 14 років. Молодші можуть пересуватись країною лише у супроводі дорослої людини, яка відповідає за безпеку дитини. Це може бути не лише один з батьків, але й інші родичі, вчителі, тренери тощо.

Якщо поїздка за кордон, то без супроводу дорослих діти можуть перетинати державний кордон з 16 років.

До 16 років дитину, окрім батьків, може супроводжувати хтось із родичів: дідусь чи бабуся, повнолітні сестра чи брат, а також інша людина, уповноважена одним з батьків. У дорослого, крім власного закордонного паспорта, має бути при собі:

• документ, який підтверджує родинні зв’язки з дитиною
• дозвіл батьків, який має бути завірений органом опіки та піклування.

Поїздки до таборів за кордон у складі організованої групи

Організовані поїздки, це не те саме, що приватна подорож із батьками чи поїздка до родичів. Такі поїздки регулюються окремим порядком та мають свої особливості, на які треба звернути увагу.

Під час дії воєнного стану для таких поїздок обов’язково потрібна згода Державної служби у справах дітей.

Організована поїздка має чіткі критерії:

• група від двох та більше дітей віком від 7 до 18 років мета — оздоровлення чи відпочинок
• маршрут та програма перебування попередньо визначені та затверджені.

Організатором може бути

• підрозділ з питань соціального захисту населення обласної держадміністрації
• підприємства, установи, організації, в тому числі благодійні та громадські. Однак їхніми установчими документами має бути передбачено здійснення або сприяння організації таких поїздок.

Хто має супроводжувати дітей

Обов’язково має бути керівник групи. Це може бути людина:

• віком від 25 років
• з освітою за спеціальністю «педагог» або іншою, що передбачає роботу з дітьми
• яка має не менше ніж 3 роки досвіду роботи з дітьми або досвід супроводження груп дітей.

Кількість супроводжуючих залежить від кількості дітей — 1 супроводжуючий на 15 дітей. Якщо подорож літаком — то 1 на 25 дітей.

Організатор поїздки або сторона, яка приймає дітей, зобов’язані забезпечити дітей супроводом перекладача на весь період подорожі за кордоном.

Що варто зробити перед поїздкою дитини: чекліст для батьків?

З’ясуйте, хто організатор. Перевірте документи, зокрема уточніть наявність відповідних КВЕДів (види економічної діяльності, що підтверджують право організовувати подібні заходи), та наявність в установчих документах здійснення або сприяння організації таких поїздок.

Укладіть договір. Уважно ознайомтеся із його умовами, вимагайте договір українською мовою, навіть якщо це іноземна організація.

Дізнайтесь про умови безпеки. Наприклад, чи є у таборі чи групі медичний працівник, охорона, відповідальні дорослі. Чи проходили працівники інструктажі з безпеки (наприклад, з надання першої допомоги).

Подбайте про документи:

• переконайтеся, що в дитини є всі необхідні документи (паспорт або свідоцтво про народження, медична довідка тощо)
• зробіть копії всіх важливих документів — залиште собі та дайте дитині з собою.

Налагодьте зв’язок:

• домовтеся із дитиною про регулярний зв’язок
• збережіть контакти організаторів, супроводжуючих, адміністрації табору
• залиште дитині важливі контакти: ваші, родичів, адміністрації табору, супроводжуючих. Якщо дитина їде за кордон — додайте контакти консульських установ країни перебування.

Де отримати безоплатну юридичну підтримку?

Кожна людина може отримати безоплатно консультацію юриста від системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи розкажуть, як діяти та які документи потрібно зібрати.

Деякі категорії людей також мають право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Це діти, ВПО, ветерани війни, члени сімей загиблих захисників та захисниць, люди з низьким доходом та інші категорії наведені у статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Юристи детально вивчать ваші обставини, за потреби складуть та подадуть до суду заяву і представлятимуть ваші інтереси у суді.

Як звернутися до системи надання БПД:

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

 

21 травня 2026 року набрали чинності зміни до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», якими розширено перелік осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу (БВПД). Відповідні зміни внесено до частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», яку доповнено новими пунктами 28-2 та 28-3.

Хто отримав право на БВПД

Статус особи, постраждалої від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ проти України, надається рішенням Комісії з розгляду питань, пов’язаних з визнанням особи постраждалою від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України.

Пунктом 28-2 передбачено право на безоплатну вторинну правничу допомогу для осіб, які звернулися із заявою про визнання особою, постраждалою від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ проти України, та отримали відмову.

Такі особи отримали право на БВПД з питань, пов’язаних з оскарженням рішення про відмову у визнанні їх постраждалими особами.

Пунктом 28-3 визначено право осіб, постраждалих від СНПК, на безоплатну вторинну правничу допомогу з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, передбачених Законом України «Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій».

Так законодавець усунув неузгодженість, яка виникла після ухвалення Закону України «Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій». Статтею 7 цього закону зокрема передбачено право постраждалих осіб на невідкладні проміжні репарації та право безоплатну правничу допомогу у порядку, визначеному Законом України «Про безоплатну правничу допомогу». Водночас відповідні зміни до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» тривалий час залишалися невнесеними.

До набрання чинності новими змінами право на БВПД у справах про СНПК з 2022 року мали лише потерпілі у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості.

Чому це важливо

Постраждалі від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, стикаються із серйозними психологічними, соціальними, фізичними та матеріальними наслідками, що ускладнюють доступ до правосуддя та механізмів захисту прав.

Надання права на БВПД має забезпечити таким особам можливість:

• отримати правовий супровід для реалізації своїх прав, зокрема на невідкладні проміжні репарації;
• звертатися за захистом та відновленням порушених прав;
• оскаржувати рішення про відмову у отриманні статусу постраждалих. 

За даними органів прокуратури, з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні розслідуються сотні фактів сексуального насильства, вчиненого щодо жінок, чоловіків та неповнолітніх. Кількість таких випадків продовжує зростати після деокупації територій та звільнення цивільних осіб і військовополонених.

Де отримати безоплатну юридичну підтримку

Кожна людина може отримати безоплатно консультацію юриста від системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи розкажуть, як діяти та які документи потрібно зібрати.

Деякі категорії людей також мають право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Це ВПО, ветерани війни, члени сімей загиблих захисників та захисниць, люди з низьким доходом та інші категорії наведені у статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Юристи детально вивчать ваші обставини, за потреби складуть та подадуть до суду заяву і представлятимуть ваші інтереси у суді.

Як звернутися до системи надання БПД:

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

Військовослужбовці можуть отримати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2026 році. Про розмір допомоги та підстави її отримання  розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД).

Розмір допомоги

Кошти виплачуються один раз у розмірі місячного грошового забезпечення.

Підстави для виплати

Матеріальна допомога може надаватися у разі:

• інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини
• якщо подія сталася у грудні 2025 року або у 2026 році та допомогу не було отримано в рік настання події:

• смерті дружини (чоловіка), дітей або батьків військовослужбовця
• народження або усиновлення дитини 
• захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, гепатит В або С
• порушення стану здоров’я військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків, що підтверджено відповідними медичними документами*

*повний перелік підстав визначений дорученням Міністра оборони України від 4 січня 2026 року № 38/уд.

Як отримати

Подайте рапорт командиру, у якому зазначте підстави для надання допомоги та додайте документи, що підтверджують наявність таких підстав.

Виплата здійснюється на підставі наказу командира в межах наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого у кошторисі.

Де отримати безоплатну юридичну підтримку

Кожна людина може отримати безоплатно консультацію юриста від системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи розкажуть, як діяти у вашому випадку, допоможуть скласти рапорти.

Деякі категорії людей також мають право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Це ВПО, ветерани війни, члени сімей загиблих захисників та захисниць, люди з низьким доходом та інші категорії наведені у статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Юристи детально вивчать ваші обставини, за потреби складуть та подадуть до суду заяву і представлятимуть ваші інтереси у суді.

Як звернутися до системи надання БПД:

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/ 

Військовослужбовці мають особливі гарантії при обчисленні страхового стажу та виходу на пенсію. Детальніше розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.

Обчислення стажу на пільгових умовах

При призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям до стажу роботи на пільгових умовах зараховується:

• служба в армії в період бойових дій, у тому числі під час виконання інтернаціонального обов’язку
• перебування в партизанських загонах і з’єднаннях.

Як обчислюють вислугу років для призначення пенсій?

Крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу.

Окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах — 1 місяць служби за 3 місяці:

• участь у бойових діях у воєнний час
• час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах внаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань
• час виконання обов’язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки»
• участь в АТО
• служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в АТО.

Детальніше в пункті 2.3 Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530 від 14 серпня 2014 року

Призначення дострокової пенсії для УБД

Право на неї мають військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, АТО та заходах із відсічі агресії рф після досягнення:

• чоловіки — 55 років (за наявності 25 років страхового стажу)
• жінки — 50 років (за наявності 20 років страхового стажу).

Повний перелік осіб, які мають право на дострокову пенсію визначений ст. 115 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Вислуга років для призначення пенсії обчислюється за даними:

• послужного списку особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
• інших документів (витягів з наказів, бойових донесень, журналів бойових дій тощо).

Пункт 1-1 Постанови КМУ від 17 липня 1992 р. № 393.

Як може допомогти система надання БПД?

Ветерани війни мають право на усі види правничих послуг — від консультацій до представництва інтересів, зокрема у суді.

Військовослужбовці, які не мають статусу ветерана війни, можуть отримати безоплатно — консультації, допомогу складення заяв, скарг та інших документів правового характеру, крім для звернення до суду.

Допомога зі зверненням до суду військовослужбовцям, які не мають статусу ветерана війни, може бути надана за умови належності до однієї з категорій громадян, які визначені ст. 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Приклади допомоги

Олексій з 2022 року брав участь у захисті України від російської агресії. На початку 2024 року подав заяву до Пенсійного фонду для призначення йому дострокової пенсії за віком. Проте отримав відмову: недостатньо страхового стажу для отримання такого виду пенсії.

Олексій з рішенням не погодився. Адже знав, що 1 місяць безпосередньої участі в обороні України до страхового стажу зараховується як 3. Тому вважав, що стажу в нього достатньо.

По допомогу він звернувся до системи надання безоплатної правничої допомоги.

Тож юрист склав позовну заяву до суду, в якій просив визнати відмову Пенсійного Фонду протиправною та зобов’язати зарахувати період участі в обороні України до страхового стажу з застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці та призначити пенсію.

Суд позовні вимоги ветерана війни задовольнив повністю.

 

Розпочався конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правничої допомоги. Подати документи можна до 5 листопада. Про це повідомили в Координаційному центрі з надання правничої допомоги.

Конкурс триватиме з 6 жовтня по 8 грудня 2025 року по всій Україні (крім Донецької, Луганської областей та АР Крим).

Участь у конкурсі можуть брати адвокати, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

Для участі в конкурсі необхідно пройти 3 етапи:

1. Зареєструватися

З 7 жовтня по 5 листопада 2025 року зареєструватися на вебсторінці: https://contest.legalaid.gov.ua

• заповнити анкету та біографічну довідку, акцентуючи увагу на юридичну діяльність;
• зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом;
• завантажити скановані копії документів.

1. Пройти дистанційний курс

З 11 по 16 листопада 2025 року пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правничої допомоги» та виконати тестові завдання, що оцінюються автоматично.

1. Пройти індивідуальну співбесіду

З 20 по 27 листопада 2025 року пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правничої допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правничої допомоги. Конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково.

Детальніше про умови: https://legalaid.gov.ua/novyny/ogolosheno-konkurs-z-vidboru-advokativ-yaki-zaluchayutsya-do-nadannya-bezoplatnoyi-vtorynnoyi-pravnychoyi-dopomogy/

Довідково. Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання БВПД на підставі договору, відповідно до Порядку і умов укладення договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8.

Усі українці, де б вони не були — в Україні чи за кордоном — можуть отримати безоплатну консультацію юриста. Такі послуги надає система надання безоплатної правничої допомоги. Це державна мережа бюро правничої допомоги по всій Україні. Також послуги надають телефоном та онлайн.

Консультації юриста онлайн

Отримати консультацію можна онлайн, використовуючи соціальні мережі або месенджери.

Консультуючи українців, юристи надають чіткий покроковий алгоритм дій. Наприклад, клієнтка, яка наразі мешкає у Варшаві, звернулась до юристів системи надання БПД через Telegram по допомогу після народження сина. Її хвилювало два питання: як оформити українське свідоцтво про народження сина та чи можливо отримати допомогу при народженні, не повертаючись в Україну. Адже з немовлям і старшою дитиною повернення на рідну Миколаївщину, яка знаходиться біля фронту, було неможливим.

Юристи розповіли, які документи потрібні, як подати їх дистанційно та надали покрокову інструкцію. Така підтримка — це не просто юридична консультація, а реальна допомога для українців за кордоном скористатися своїми правами, навіть перебуваючи далеко від дому.

Коли консультації недостатньо

Іноді правова консультація — лише перший крок, адже для розв’язання проблеми потрібне звернення до суду. Так було з жінкою, яка з новонародженою донькою виїхала з окупованого Маріуполя до Естонії. Без українських документів і зі свідоцтвом про народження, виданим окупаційною владою, вона опинилася в ситуації юридичної невидимості: повернутися в Україну не змогла, адже на кордоні не пропустили без підтвердження громадянства дитини. Юристи системи надання БПД підготували заяву до суду про встановлення факту народження на окупованій території, яку суд задовольнив. Тепер жінка може отримати українське свідоцтво про народження доньки.

Інша клієнтка від початку вторгнення з сином перебуває у Польщі та потребувала допомоги у стягненні заборгованості аліментів і продовженні їх виплати після повноліття сина, який навчається у виші. Адвокат, що співпрацює з системою надання БПД, подав до суду дві позовні заяви, які суд задовольнив.

Тож як отримати правничу допомогу з-за кордону

Консультація юриста

Отримати консультацію може кожна людина. Це можна зробити кількома способами — усно або письмово.

Щоб поспілкуватися з юристом усно, потрібно:

• Зателефонувати за номером +38 (044) 363 10 41. Це спеціальний номер для дзвінків з-за кордону — вартість дзвінка за тарифами вашого оператора зв’язку.
• Подзвонити з мобільного застосунку Telegram.

Юристи на зв’язку у будні з 8:00 до 18:00 за Київським часом..

Щоб отримати письмову консультацію, написати:

• у приватному чаті в Telegram
• У приватному чаті уViber
• у Facebook (напишіть приватне повідомлення сторінці)
• у Instagram (напишіть приватне повідомлення сторінці).

Повідомлення обробляються у будні з 9:00 до 17:00.

Допомога зі зверненням до суду

У такому випадку мова йде про вторинну правничу допомогу. Безоплатно її можуть отримати певні категорії громадян, зокрема це діти, ветерани війни, члени сімей загиблих Захисників і Захисниць України, люди з низьким доходом. Всі категорії можна подивитися у статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Звернення на безоплатну вторинну правничу допомогу (БВПД) також можна подати онлайн — документи підписуються електронним цифровим підписом.

Як оформити та надіслати таке звернення читайте у покроковій інструкції.

 

Діти, які повернулися з тимчасово окупованих територій або депортації, можуть отримати підйомну допомогу від держави. Йдеться про 50 тисяч гривень на кожну дитину. Хто має право на виплату, які документи потрібні та куди звертатися — роз’яснюють юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.

Хто може отримати допомогу

• законний представник дитини:

батько/мати

усиновлювач

опікун/піклувальник

• уповноважена особа (на підставі довіреності).

 

Коли можна отримати підйомну допомогу

З дати прибуття з дитиною в Україну, якщо воно відбулося після 6 червня 2025 року.

Звернутися потрібно впродовж року з дня прибуття. Якщо ж ви прибули в Україну до вищевказаної дати — у виплаті можуть відмовити.

Куди звертатися для отримання допомоги

До Державної служби у справах дітей.

Які документи необхідні

• заява
• паспорт громадянина України чи інший документ який посвідчує особу (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця)
• картка платника податків
• свідоцтво про народження дитини.

Скільки чекати на виплату підйомної допомоги

Впродовж п’яти днів із дня подання заяви.

На що можна витратити кошти

• на створення належних умов для реінтеграції та адаптації дитини в Україні (житло, ліки, продукти, на придбання необхідного приладдя для навчання та дозвілля, а також надання підтримки у сфері психічного здоров’я)
• здійснення заходів, спрямованих на невідкладне забезпечення прав та найкращих інтересів дитини (забезпечення дитини речами першої потреби, проживання дитини, харчування).

Державна служба у справах дітей ознайомлює з умовами отримання та використання коштів підйомної допомоги.

Де отримати безоплатну юридичну підтримку

Кожна людина може отримати безоплатно консультацію юриста від системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи розкажуть, як діяти у вашій ситуації. Наприклад, як оформити підйомну допомогу.

Деякі категорії людей також мають право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Це ВПО, діти, люди з низьким доходом (працездатні – з доходом до 6056 грн/міс.; пенсіонери (за віком, вислугою років) – 4722 грн/міс.; з інвалідністю – якщо пенсія чи соцдопомога до 6056 грн), ветерани війни та інші категорії наведені у статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Юристи детально вивчать ваші обставини, за потреби складуть та подадуть до суду заяву і представлятимуть ваші інтереси у суді.

Як звернутися до системи надання БПД:

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

 

Ветерани війни, які винаймають житло, можуть отримати компенсацію за його оренду. Що для цього потрібно — розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД).

Хто може отримати компенсацію?

Захисники та Захисниці України, чиє житло:

• втрачене/пошкоджене внаслідок бойових дій
• знаходиться на ТОТ або в районах, де тривають бойові дії

або які проходять реабілітацію далеко від свого задекларованого місця проживання (понад 15 км).

Який розмір компенсації?

Залежить від місця розташування житла:

• Київ, Дніпро, Львів, Одеса — 2 прожиткових мінімуми — зараз це 6 056 грн
• обласні центри — 1,5 прожиткового мінімуму — 4 542 грн
• інші населені пункти — 1 прожитковий мінімум — 3 028 грн.

Якщо житло орендували менше ніж на місяць, компенсація — пропорційно кількості днів проживання.

Куди подавати заяву?

• до відділу місцевого органу, відповідального за ветеранську політику за адресою найманого житлового приміщення
• до ЦНАПу.

Документи можна подати у паперовій чи в електронній формі.

Які документи необхідні?

• документ, що посвідчує особу
• картка платника податків
• військово-обліковий документ
• посвідчення учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни
• результати обговорень мультидисциплінарної реабілітаційної команди або документи щодо проходження реабілітації в амбулаторних умовах — для тих, хто проходить реабілітацію

Які документи необхідні?

• довідка про відсутність судимості та інших обмежень, пов’язаних зі злочинами проти України
• інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
• акт обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок бойових дій, спричинених агресією рф
• договір найму (оренди) житла.

Скільки розглядають заяву?

Впродовж 10 робочих днів.

На скільки призначається компенсація

Компенсацію призначають один раз — з дати звернення на строк дії договору найму (оренди) житла, але не більш як на 6 місяців.

 

Близькі родичі та члени сім’ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, тепер можуть отримати безоплатну вторинну правничу допомогу. 

Це означає, що держава гарантує їм безоплатне отримання послуг юристів чи адвокатів для представництва інтересів, зокрема у судах, та складання процесуальних документів. Щоб їх отримати, потрібно звернутися до системи надання безоплатної правничої допомоги. Послуги вторинної правничої допомоги надаватимуться у зв’язку з захистом прав/інтересів члена родини/близького родича та/або прав/інтересів особи, зниклої безвісти.

Відповідні зміни до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» набрали чинності 4 липня 2025 року.

Хто належить до близьких родичів та членів сім’ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин

Перелік визначено у статті 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». До них належать:

• чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра;
• дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням;
• особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі*.

*Відповідно до статті 21 Сімейного кодексу України проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя. Набуття таких прав та обов’язків вирішується в судовому порядку (пункт 5 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України).

Чому це важливо

Часом для розв’язання проблем, пов’язаних зі зникненням людини безвісти за особливих обставин, родичам потрібна допомога зі звернення до суду. Питання, наприклад, можуть стосуватися:

• Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів влади;
• Встановлення фактів, що мають юридичне значення: факту смерті, факту батьківства зниклих;
• Встановлення опіки над дитиною людини, зниклої безвісти;
• Визнання особи безвісти зниклою за особливих обставин за рішенням суду;
• Оголошення особи померлою за рішенням суду та інших.

Раніше в таких випадках родичі зниклих безвісти могли отримати безоплатну допомогу зі зверненням до суду, якщо належали до іншої категорії, як-от ВПО, людина з низьким доходом, людина з інвалідністю, ветеран війни тощо.

Як отримати безоплатну правничу допомогу

Консультація юриста

• зателефонуйте за номером 0 800 213 103 (дзвінки безкоштовні в межах України);
• напишіть у приватному чаті в Telegram або у приватні повідомлення сторінці системи надання БПД у Facebook або Instagram.

Юристи відповідають у будні.

Допомога зі зверненням до суду

Зверніться до найближчого бюро правничої допомоги та подайте:

• звернення (допоможуть підготувати юристи);
• паспорт чи інший документ, що посвідчує особу;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• документ, що підтверджує належність до відповідної категорії. Це може бути витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
• документ, що підтверджує родинні зв’язки зі зниклим (свідоцтво про шлюб, про народження, про встановлення батьківства тощо).

Зазначений перелік документів не є вичерпним. Можна подати й інший документ, що підтверджує належність до категорії. Також звернення на вторинну правничу допомогу можна подати онлайн. Уточнити деталі можна під час консультації з юристом.

Всі сервіси системи надання БПД: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

 

Шепетівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги роз’яснює

Внаслідок воєнного стану та збройної агресії РФ вирішення ряду правових питань стало суттєвою утрудненим. Зокрема, почастішали звернення громадян щодо фактичної неможливості прийняти спадщину після померлого родича. Адже, право на подання заяви про прийняття спадщини, відповідно до положень Цивільного кодексу України, спадкоємець має протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті особи або оголошення її померлою. Подати таку заяву необхідно  за місцем відкриття спадщини, тобто останнім місце проживання спадкодавця. Відповідний нотаріус, як наслідок, заводить спадкову справу.

Звичайно, не стосується описана проблема малолітніх, неповнолітніх, недієздатних та обмежено дієздатних осіб, а також тих, хто постійно проживав разом із спадкодавцем. Всі вони вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично.

Але що ж робити всім іншим спадкоємцям, якщо померлий спадкодавець проживав у іншому регіоні, а дістатися туди можливості немає і найближчим часом не буде? Особливо громадянам, родич яких помер 4-5 місяців тому, а похід до нотаріуса відкладався ними до останнього. Адже тоді наявний ризик взагалі залишитися без спадщини.

Саме для таких випадків 28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову N 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», відповідно до якої на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Нагадаємо, що Указом Президента України №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан. Указом №133/2022 він продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 р. ще на 30 діб.

Враховуючи вищевикладене, час дії воєнного стану фактично не враховується у встановлені 6 місяців на прийняття спадщини.

Тобто спадкоємець може прийняти спадщину протягом дії воєнного стану, незалежно від його тривалості, та додатково, після його відміни, у строк, що залишався станом на 24 лютого 2022 року із встановлених 6 місяців.

Для простоти розуміння розглянемо на прикладі. Спадкодавець помер 11 листопада 2021 року, тобто кінцевий строк прийняття спадщини – 11 квітня 2022 року. Проте, оскільки такий строк зупинено на час воєнного стану (на даний час – 60 діб), то спадщину можна буде прийняти до 10 червня 2022 року. Звичайно, указом Президента дія воєнного стану може бути продовжена, відповідно змістяться і кінцеві строки прийняття спадщини.

Крім того, відповідно останніх змін до «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини.

Тобто, під час дії воєнного стану можливо прийняти спадщину знаходячись у своєму населеному пункті, скориставшись послугами місцевого нотаріуса. Якщо ж інші спадкоємці вже встигли подати заяву про прийняття спадщини в іншій місцевості – можна засвідчити заяву про прийняття спадщини у будь-якого нотаріуса за своїм поточним місцем проживання та надіслати її до нотаріуса, у якого заведено спадкову справу.