Щороку 30 липня відзначається  Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який започаткований у 2013 році Генеральною Асамблеєю ООН, з метою підвищення рівня поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми й привернення уваги до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочення людей активно допомагати постраждалим та протидіяти торгівлі людьми.

Торгівля людьми залишається глобальною проблемою, яка торкнулася багатьох країн світу, особливо Україну в умовах повномасштабної російської агресії. Вона ставить під загрозу життя тисяч людей щоденно, тому викликає все більше уваги у світі.

У 2023 році ОБСЄ заявляли, що з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну різко зросла кількість випадків торгівлі людьми, що зумовлено втратою роботи і низького матеріального становища населення, обмеженими можливостями забезпечити головні потреби внутрішньо переміщених осіб, біженців та постраждалого від війни населення.

За перший квартал 2024 року Національна соціальна служба 43-м особам надала статус людей, постраждалих від торгівлі людьми, у 2023-му році такий статус отримало 118 осіб.  В той час, як за весь 2022 рік встановлено лише 47 статусів за весь рік.

Окрім того, російська агресія та злочини, вчинені представниками держави-агресора стосовно мирного населення України, зокрема, їх незаконне утримування, перебування в полоні та використання у збройному конфлікті, загострили проблему трудової та сексуальної експлуатації крізь призму ст. 149 Кримінального кодексу України.

Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, – це ознаки торгівлі людьми:

• забрали паспорт або інші документи;
• позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
• пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;
• погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;
• за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;
• примушували відпрацьовувати вигадані борги;
• працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;
• людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;
• примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;
• попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін.

Пам’ятайте, що стати жертвою торгівлі людьми може кожен, незалежно від статі, віку, рівня освіти чи кваліфікації! Торгівля людьми  може відбуватись як всередині країни так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше виступають люди, яким довіряють.

         Що ж робити людям, які стали жертвами торгівлі людьми?

Кожен, хто постраждав від торгівлі людьми, кому загрожує небезпека, має право звернутися::

• 547 – Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми;
• 527 – Національна Гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми;
• 102 – Національна поліція України;
• 112 – Єдиний номер для повідомлень про надзвичайні ситуації.

За консультацією, психологічною та правовою підтримкою також можна звертатися до відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Шепетівської міської ради тел. 0976996195 та Шепетівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді тел. (03840)4-16-23; 0980479133.

 

 

Національною соціальною сервісною службою України протягом 2023 року розроблено інформаційні пам’ятки з питань запобігання та протидії домашньому насильству, торгівлі людьми та дискримінації за ознакою статі

Оскільки здебільшого від’їжджають жінки з дітьми, їх закликали бути обачними при перетині кордону, щоб не стати жертвами торговців людьми. Якщо ви підозрюєте, що потрапили до рук злочинців, негайно телефонуйте на лінію екстреної допомоги в ЄС — 112. Публікуємо поради, як подбати про свою безпеку під час виїзду з України.

По всьому світові діють злочинні угруповання, які обманом, шантажем чи насильством викрадають жінок і дітей. Щоб запобігти торгівлі людьми, створено пам’ятку щодо їхньої безпеки під час виїзду до інших країн, яка розповідає про те, як жінці не потрапити до рук торговців людьми, та про те, куди звертатись за допомогою.

Міністерство соціальної політики України спільно з Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики розробили алгоритм дій для жінок, які перетинають український кордон, щоб запобігати небезпеці торгівлі людьми.

Безпека документів:

• ніколи й нікому не віддавайте свій паспорт чи документи дитини, їх можна пред’являти лише прикордонникам;
• завчасно зробіть копії важливих документів, відскануйте або сфотографуйте паспорт та документи дитини;
• копії варто надіслати на свою електронну пошту та зберегти на телефоні.

Безпека пересування:

• ретельно сплануйте маршрут своєї подорожі;
• намагайтеся не сідати в автомобілі до незнайомих людей;
• якщо цього не уникнути, потрібно сфотографувати номер чужої автівки та надіслати своїм близьким.

Безпека спілкування:

• нікому не віддавайте свій телефон чи інші засоби зв’язку;
• не можна сліпо довіряти незнайомим жінкам, адже вони теж можуть бути залучені до торгівлі людьми;
• заздалегідь домовтеся зі своїми близьким про кодове слово чи знак, який означатиме небезпеку та прохання про допомогу;
• тримайте зв’язок із рідними, розповідайте про своє місцеперебування, пропозиції, які вам надходять. Наприклад, де вам пропонували поселитись, працевлаштуватись, оформити документи тощо.

Куди звертатись за допомогою:
Якщо ви запідозрили, що потрапили до рук торговців людьми, одразу телефонуйте на лінію екстреної допомоги в ЄС — 112
Також в Україні створили спеціальний чат-бот у Telegram «Безпека жінок за кордоном».

Тут зібрана наступна інформація:

• важливі чати для безпечного перетину кордону (в тому числі й чат проти секс-насилля на кордоні);
• телефони гарячих ліній з протидії торгівлі людьми;
• пам’ятка щодо безпеки при виїзді з країни з контактами юристів, волонтерів, психологів;
• стаття, як розпізнати сексуальне насильство;
• база публікацій щодо умов в’їзду та перебування за кордоном, продовження дії документів, легалізації свого проживання в іншій країні тощо.